Опис власного педагогічного досвіду з проблеми
«Активація розумової діяльності на уроках
математики».
Яка радість особливо велика?
Коли
вдається досягти бажаного.
Фалес Мілетський
Праця вчителя багатогранна. Учитель відпрацьовує свої грані та ідеї,
свої надбання та винаходи. Адже життя вчителя – це постійний пошук. Час не
стоїть на місці, життя йде вперед. Хтось робить відкриття, хтось створює нові
винаходи, а вчителі впроваджують в практику нові ідеї, звісно, не забуваючи про
те, що використовували колись.
Основне завдання вчителя – навчити учнів
самостійно здобувати знання. Найкращих результатів досягає той учитель, який
добре організував самостійну роботу при
вирішенні проблемної ситуації, коли формується і творче мислення, і
пізнавальний інтерес. У формуванні творчого мислення математика посідає
особливе місце. Цьому сприяє чіткість і логіка схеми міркувань, точність і
лаконічність мови, що характерні для процесу навчання, а також є невід'ємними
складовими розумової культури учнів. Розвиток логічного мислення, який
здійснюється на уроках математики, впливає на успішність вивчення всіх
предметів, у тому числі гуманітарних. А на уяву, асоціативне мислення,
внутрішню активність впливає мова, особливо поетична. Краще запам'ятовується і
осмислюється те, що викликає емоції, емоційно забарвлене.
Поетичне, художнє слово слід
використовувати не лише на уроках літератури, а й на уроках математики. Адже
слово завжди було одним із наймогутніших комунікативних знарядь людини. Уроки
математики повинні бути завжди емоційно насиченими. Важливу роль на уроках відіграють
«ліричні відступи». Використовуючи їх, можна стимулювати, підтримувати, а також
підвищувати інтерес до предмета математики, пробуджувати в учнів почуття,
насичувати уроки емоційно. Адже «ліричний текст», зокрема, віршований, створює
образне сприймання світу. В уяві дітей оживають числа, фігури, вони вміють
«розмовляти», а проблеми стають
зрозумілішими і легко вирішуються.
Працюючи 16 років учителем математики, я
завжди шукаю ефективні методи навчання, такі засоби, які активізують навчальну
діяльність, стимулюють самостійну роботу учнів, прищеплюють і підтримують
інтерес до предмета. Завдання педагога – управління процесами творчого пошуку
йдучи від простого до складного: створювати ситуацію успіху, розвивати
уявлення, мислення, розв'язувати творчі завдання. Це і привело мене до проблеми
«Активізація розумової діяльності на уроках математики». На кожному уроці я опираюся на такі складові:
1) забезпечення контакту з класом і з кожним учнем на основі рівноправних
відносин;
2) урахування індивідуальних психологічних особливостей учнів;
3) формування навичок користування математичною термінологією;
4) організація пошукової роботи, спрямованої на формування творчого
мислення;
5) урахування сучасних тенденцій розвитку математичної науки;
6) підвищення емоційної насиченості уроку;
7) подача нового матеріалу емоційно забарвленим;
8) створення ситуацій, які б постійно зацікавлювали учнів навчальним матеріалом,
зокрема, об'єктами , що вивчаються;
9) підтримка інтересу до предмета;
10) урахування особливостей учнів з образним мисленням.
Одним із шляхів реалізації проблеми
індивідуалізації навчання є його диференціація. Залежно від здібностей учнів
створюю три групи, а учні самі вирішують, у якій групі можуть працювати.
І група – сильні
учні, які розв'язують завдання підвищеної складності, задачі творчого
характеру.
ІІ група – учні,
які добре володіють шкільним матеріалом, практичні завдання виконують із вправ
«Обов'язкові завдання».
ІІІ група – учні, які потребують допомоги.
Така система роботи враховує рівень
працездатності учнів ( пам'ять, мислення, стійкість їх уваги та
зацікавленість), а також їх уміння раціонально використовувати час та планувати
власну діяльність, систематично використовувати самоконтроль, ефективно
виконувати основні види розумової праці (аналіз і синтез, узагальнення і
диференціацію, абстрагування і конкретизацію).
Сучасний урок вимагає переосмислення
методів, прийомів та видів навчальної діяльності, розширення методичної
палітри. Тому працюючи на уроках я проводжу багато самостійних робіт різного характеру,
практичних занять, дидактичних ігор. Основна мета практикумів – навчальна. У
групах проводиться робота під керівництвом консультанта. Учні, які успішно
навчаються, працюють самостійно або з учнями, які потребують допомоги.
На кожному уроці вимагаю від учнів виконання
вправ в усній формі. Адже добре розвинені навички усної лічби – одна з умов
успішного вивчення математики. Усні вправи розвивають увагу, пам'ять, мислення,
мають практичну спрямованість. Види усної лічби: бігла, рівнева, рахунок-доповнення,
сходинка, ланцюжком, усні вправи пізнавального характеру, логічні віршовані
задачі, математичні загадки, а також математичні вправи творчого пізнавального
змісту.
Поряд з формуванням мислення намагаюсь не
забувати і про розвиток інтуїції школярів. Це і вміння уважно спостерігати,
досліджувати, прогнозувати нові твердження і переосмислювати вивчене. Велике
значення мають такі риси характеру учнів, як акуратність, уміння долати
труднощі, доводити розпочату справу до кінця. Математика – це той предмет
шкільної програми, на уроках якого дитина вчиться отримувати перемоги над
собою, розв'язуючи самостійно поставлені перед нею проблеми у вигляді умови
конкретної задачі чи прикладу. А саме це і готує дитину до життя, до вміння
брати ініціативу на себе.
Постійна зацікавленість учнів предметом,
відкриття можливостей для творчості на кожному уроці сприяють розвитку творчої
діяльності учнів. Від зроблених на уроці відкриттів, а головне – відкриттів
власних можливостей, учні отримують задоволення.
Розв'язування задач творчого характеру не
всім учням під силу, та й програмовим
матеріалом їх передбачено не достатньо. Тому я намагаюся створювати такі завдання, які вимагають творчого підходу до
розв'язування. Прикладом творчих завдань є складання цікавих задач з віршованим
текстом, задач за мотивами казок, задач за малюнком, задач на складання
рівняння з використанням певної ситуації, або умови-ілюстрації.
Розвитку логічного мислення та творчих
здібностей учнів сприяють завдання на складання геометричних тіл, моделей, а
також завдання, у яких потрібно виконати побудову фігур і предметів
навколишнього світу.
Велику роль у вихованні логічного мислення
відіграють комбінаторні задачі, які практикую, починаючи з 5-го класу до 11-го
класу включно. Особливо цікаві учням задачі ліричного змісту, зокрема
віршовані.
На сьогоднішній день я практикую на уроках
різноманітні конкурси, ігри, уроки-мандрівки, урок-гру, урок-казку. І це не
тільки розвага. А й засіб розвитку мислення, винахідливості, навчання стратегії
прийняття рішень.
На уроках використовую естафети «Хто швидше»,
«Задачі від Незнайка»; конкурси «Вікторина», «Розв'яжи кросворд», «Лічи,
міркуй, відгадуй», «Математичний лабіринт»; ігри «Сильна ланка», «Знавці
теорії», «Від теорії до практики», «Мікрофон», «Карусель», «Коло ідей»;
математичні диктанти; «Виправ помилку», «Вірю-не вірю».
Застосування дидактичних ігор полегшує
подолання труднощів у навчанні, сприяє якісному засвоєнню програмового
матеріалу, робить процес навчання цікавим і захоплюючим, створює у дітей
бадьорий робочий настрій. Гра – як
музика, як танець, як картина художника чи витвір скульптора. Вона формує
стосунки між дітьми, зближуючи їх. У грі діти пізнають світ, виражаючи себе.
Гра – це мислення, уміння спілкуватися, тренінг пам'яті, що сприяє розвитку
творчих здібностей. Гра – це творчість і водночас праця. Вважається, що дорога
до серця дитини лежить через гру. Захопившись нею , діти стають уважнішими,
зібраними і дисциплінованими.
У грі реалізуються ідеї змагання і колективної
співпраці, самовиховання і виховання через колектив, залучення всіх дітей до
творчості, виховання відповідальності кожного за навчання і дисципліну всіх. А
головне при використанні дидактичних ігор – це досягнення мети успішного
оволодіння цікавою, складною, багатогранною наукою – математикою.
Поєднуючи математику і поезію,
використовуючи різноманітні методи і форми навчання, розв'язуючи віршовані
задачі, задачі-загадки, задачі за мотивами казок, я відчуваю, як зростає
пізнавальний інтерес учнів, прищеплюється любов до математики.
З подивом і захопленням ставляться учні до
«ліричних» хвилинок на уроках. За допомогою цих хвилинок урок починається
організовано. Діти вже чекають нетрадиційних моментів, хоча в них і звучить
строга математична мова. Намагаюсь, щоб уроки не були схожими один на інший.
Зовсім по іншому сприймається учнями
віршована задача, умова якої стає зрозумілішою вдвічі швидше, ніж написана
прозою. На уроках проводжу реконструкцію навчального матеріалу. Це навмисна
заміна матеріалу, необхідного для запам'ятовування. З методичної точки зору
виправданим є переформулювання правил, означень, тверджень своїми словам або
навіть віршованим текстом. Рима допомагає учням у процесі запам'ятовування.
Так, наприклад, вивчаючи теорему Піфагора у 8-му класі, учні запам'ятовують
такі слова:
Як знайти квадрат
гіпотенузи,
Хочу всім вам
підказати.
Кожен катет взяти у
квадраті
І швиденько їх додати.
Тренувати розум,
розвиваючи увагу, спостережливість, формувати вміння порівнювати і зіставляти
допомагають віршовані загадки. Діти
охоче відгадують їх.
Я найменша, важливіша,
Скрізь потрібна, хоч мала.
Якби я із книжки вийшла,
то біда б усім була…
Вірші-загадки я використовую як у процесі
вивчення нового матеріалу, коли повністю їх зачитую, так і під час закріплення,
коли роблю паузу в місцях, де учні повинні дати відповідь. В очах учнів з'являється
вогник, непідробна увага, неприхована
радість, чого не так легко досягти на звичайному уроці математики. Оце і є
активізація навчально-пізнавальної діяльності, небайдужість до математики,
прагнення пізнати життєву мудрість, розуміти досліджуване.
Приклади завдань
для виконання в усній формі:
Усна лічба
Хто вміє добре
лічити,
Той буде успішно математику
вчити.
Усні вправи – для
всіх посильні завдання,
Вони створюють
атмосферу змагання.
Розвивають увагу,
пам'ять, мислення логічне,
А також мають
спрямованість практичну.
Усні вправи навички
лічби розвивають,
До математики
інтерес піднімають,
Виховують увагу й
кмітливість,
Учать дітей
працювати в колективі.
Учні засвоюють
навчальний матеріал свідомо,
Щоразу пізнаючи
цікаве й нове.
Тож розіб'ємо усну
лічбу на блоки.
Побачимо, який
спекр роботи тут широкий.
Блок 1
Я, бігла лічба.
Уважно роздивись –
обчислити зумій.
126:3*5
699+247+101
178+23-48
40:5*8
49+78-27
144:2*0 0:13*29
Блок 2
Я, лічба рівнева.
Чим же я відмінна?
Якщо з відповіддю
приклад є,
Напиши свій вираз і
розв'язання своє,
Щоб отримати той
самий результат,
Різних виразів є
цілий ряд:
336:2=168
42*4
168:1
21*8
672:4
7*24
Блок 3
Я, сходинка
Мерщій змагайся.
Лічи й не
помиляйся.
Інакше ти зі
сходинки впадеш,
І до вершини не
дійдеш.
91+201 47+947
405:5
306:6
76-31
0:4
12*6 83-27
Блок 4
Пізнавальний
Це
цікаво усім знати.
Будемо
про нове дізнаватись.
Що
сталося в англійському царстві?
Після
грому і грози
Утворилися
воронки,
Повні
чорної речовини.
Хто
рівняння ці розв'яже,
Назву
речовини скаже.
1)
Х-25=45;
4) 16х=64;
2)
48:х=4;
5) 450:х=15;
3)
Х+35=133;
6) х:16=5.
Складаємо таблицю відповідності (результат-буква):
12
– р
4 – ф
70
–г
80 – т
98
– а
30 – і
1 2 3 4 5 6
70 12
98 4 30 80
Г р а ф і т
Блок 5
Віршовані задачі.
1.
Щоб доїхати до метро,
Чебурашка сів в авто.
По дорозі він зустрів
Автобус і шість машин.
Скільки ж разом їх було,
Що приїхало до метро?
Відповідь: 1
2.
Треба п'ятірок чотири взяти,
І вираз такий записати,
Щоб дванадцять був результат,
Якщо всі дії виконати підряд.
Чи додати, чи відняти,
Чи дужки застосувати.
Відповідь: ((55+5):5)
Старшокласникам
слід говорити, що потрібно вивчати математику, щоб навчитися логічно мислити,
осмислювати свої дії, свою поведінку, завжди знаходити єдине правильне рішення
в найскладнішій життєвій ситуації. Математика вчить аналізувати, осмислювати
кожен крок. Недарма М.І.Ломоносов говорив : « А математику ще й тому вивчати
потрібно, що вона розум до ладу приводить». Адже людина – це теж «геометрична
фігура», у якої все симетрично, гармонійно. Жоден художник не намалює красивого
жіночого чи чоловічого тіла, якщо не буде дотримуватися симетрії, що вже
закладена у фігурі людини. Можна погодитися з А.Уайтедом : «Математика в її
сучасному розвитку може претендувати на те, що вона найоригінальніший витвір
людського генія. Другим претендентом є музика.»
Математику потрібно вивчати поки молодий,
повний сил і бажання змін, чогось нового, хочеш добитися успіху, довести, що на
щось здатний. Н.Вінер казав: «Математика – наука молодих. Інакше не може й бути. Заняття математикою –
це така гімнастика для розуму, для якої потрібна вся гнучкість і вся
витривалість молодості».
Абсолютно
всі цивілізації не існували б без точних математичних розрахунків. Невже цих
аргументів замало, щоб почати вивчати математику? Тут можна графіки
функцій у=sinx , у=cosx застосувати для ілюстрації биття
серця людини під час сплеску емоцій, розчарування, закоханості…
І як цікаво, коли діти свій стан у даний
момент демонструють за допомогою графіка. Ось хоча б узяти, наприклад, і
цю поезію, яку дитина принесла після
уроку алгебри:
Через моє кохання
В
одній країні жила родина
Весела
дуже, та не байдужа
До
справ міських,
До
справ людських.
Найменшою
в сім'ї була
Сестричка-Синусоїда.
Десь край дороги,
на траві
Хлопчину гарного,
ставного,
До того ж зовсім молодого.
Читав він книгу.
Від неї очі відірвав
І Синусоїду одразу
ж покохав.
Раніше наша героїня
не розуміла тих людей,
Які кохають і про
кохання все вже знають.
Та погляд той серце
примусив битися сильніше
І раптом – що це ?
захотілося обом зустрітися скоріше.
Все зрозуміло – це кохання.
Щоб переконати учнів вивчати на перший погляд
суху теорію, голі формули, я порівнюю математику з музикою, живописом. Жоден
музикант не напише музику, якщо він не знає нот, художник не напише жодної
картини, якщо він не має просторової уяви. Математика най економніша в словах.
Вона може обійтися часто без слів. «Не існують для неї мовні перешкоди, бо її
мова, як мова музики, зрозуміла для всіх людей світу», - писав у свій час
С.Коваль. «холодні числа, зовні сухі формули математики повні внутрішньої краси
й жару сконцентрованої в них думки», писав О, Д.Александров.
Мова математики
вічна, ніхто не може точно сказати, коли вона з'явилася, але те, що вона буде
жити , поки живе потреба людей у науково-технічному прогресі, зрозуміло всім. У
минулому столітті Г.Харді писав «Грецька математика вічна, навіть більш вічна,
ніж грецька література. Архімеда пам'ятатимуть, коли Есхіла забудуть , бо мови
вмирають, а ідеї – ні».
Складне завдання - зацікавити дитину вивчати математику. Але не
менш складне завдання – підтримувати цікавість, бажання пізнавати нове від теми
до теми, від уроку до уроку , від початку вивчення азів математики до першого
державного екзамену і потім на все свідоме життя.
Я переконана і
переконую дітей, що не можна навчитися математики тільки дивлячись на відповіді
в зошиті товариша чи механічно списуючи розв'язання з дошки. Математики можна
навчитися лише тоді, коли все, що задано вчителем, розв'язувати самостійно і
свідомо, з записаним на дошці можна лише звірятися. Дітям наводжу слова
роздумів великого математика Р.Декарта «Ми ніколи не будемо знати математику,
навіть знаючи напам'ять усі чужі доведення, якщо наш розум нездатний самостійно
розв'язувати які б то не були проблеми». Тому велику увагу я прикладаю
самостійному розв'язуванню задач як у класі, так і в дома, щоб переконатись,
які діти засвоїли тему.
Використовую
такі форми перевірки знань.
1. Самоперевірка за зразком.
Застосовую на
наступному уроці після пояснення нового матеріалу. Зразок виконання домашнього
завдання записується на дошці. Спочатку усно розбираємо задачі. Після цього
учні перевіряють свої роботи за зразком, виправляють помилки червоною ручкою.
Потім збираю зошити і роблю остаточну перевірку.
2. Взаємоперевірка за допомогою
зразка.
Учні перевіряють
домашню роботу свого сусіда по парті або іншого учня. У них є можливість
побачити, як виконують завдання однокласники, порівняти свою роботу з роботами
інших учнів.
3. Перевірка консультантами.
До перевірки
домашніх завдань залучаю кращих учнів, роти яких перевіряю заздалегідь, вони
потім є зразком. На перерві або під час усної фронтальної перевірки група
консультантів перевіряє запропоновані мною роботи. Якщо виникають
непорозуміння, виступаю арбітром.
4. Письмова діагностична робота.
Даю самостійну роботу в кількох варіантах для
окремої групи учнів чи індивідуально для кожного учня. Пропоную розв'язати
завдання, аналогічні тим, які виконувалися вдома. Цей вид роботи допомагає
з'ясувати чи самостійно виконали учні домашнє завдання.
5.
Знаходження учнями помилок у записах.
6.
Фронтальна перевірка,
яку здійснюю
сама.
Урок математики –
це пізнавальний діалог між учителем і учнем, при якому колективна робота всього
класу вдало поєднується з активною самостійною діяльністю кожного учня. Тому я
на уроках намагаюся розвивати мислення і творчі здібності учнів, виховувати
особистість учня. Постійно залучаю учнів до обміну думками, аналізу помилкових
тверджень, аргументованого захисту одержаних висновків.
Якщо учні активно і свідомо беруть участь у навчальній
діяльності, то це викликає в них почуття задоволення, впевненості, відкриває
простір для творчої ініціативи. Навчальні зайняття для мене та моїх учнів –
постійний пошук, спільна праця, в основі якої довіра та спільне прагнення досягти бажаного результату.
Література:
1.
Пометун О., Пироженко Л.
Сучасний урок. Науково-методичний
посібник. – К. : А. С.К., 2013 – 19 – 24с.
2.
Калашник І.І. Стимулювання особистісного розвитку учнів на
уроках математики // Математика в школах України. – 2010. – лютий №5. – С. 2-6.
3.
Колесникова Л.В. Нестандартні задачі – шлях до розвитку
творчого мислення учнів. // Математика в школах України. – 2008. - №8-9. – С.
12-15.
4.
Пушкіна О. Активізація
розумової активності та розвиток творчої ініціативи на уроках математики. //
Математика в школах України. – 2008. - №31. –С. 2-5.
Немає коментарів:
Дописати коментар